бінауральний

-а, -е.

1) Який має відношення до одночасного функціонування обох вух так, щоб один і той самий вхідний сигнал досягав обох вух одночасно.

2) Який має відношення до обох вух.

••

Бінаура́льний ефе́кт — здатність людини й вищих тварин визначати напрям джерела звуку.

Бінаура́льний коефіціє́нт — співвідношення між фізичною інтенсивністю звуку в обох вухах.

Бінаура́льний слух — сприйняття звуків обома вухами.